Підвищення кваліфікації бібліотечних працівників – форма професійного навчання бібліотечних працівників, що передбачає удосконалення їх знань, умінь та навичок у межах спеціальності, оволодіння ними новими функціональними обов'язками і вивчення технологічних особливостей трудової діяльності в умовах розвитку науки і технологій, освоєння основ менеджменту, маркетингу, удосконалення навичок раціональної та ефективної організації праці тощо.

Підвищення кваліфікації організовує роботодавець за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел або за бажанням працівника – за рахунок власних коштів працівника чи коштів інших фізичних чи юридичних осіб.

Законодавство розрізняє формальне та неформальне підвищення кваліфікації. Формальне підвищення кваліфікації здійснюється на договірних умовах у вищих навчальних закладах. За результатами такого навчання працівникові видається документ про освіту встановленого зразка.

Неформальне підвищення кваліфікації працівників здійснюється за їх згодою безпосередньо у роботодавця згідно з рішенням роботодавця за рахунок його коштів з урахуванням потреб власної діяльності. За результатами неформального навчання видається довідка, в якій зазначаються професія (спеціальність), за якою здійснювалось навчання, напрям підвищення кваліфікації, строки навчання.

За строками проведення виділяють довгострокове та короткострокове підвищення кваліфікації.

Довгострокове підвищення кваліфікації передбачає оволодіння працівниками комплексом знань, умінь та навичок, що сприяють якісному виконанню ними своїх безпосередніх обов'язків, розширення зони компетенції за наявним чи новим місцем роботи, вивчення нормативно-правових актів з питань, що є в компетенції роботодавця чи його підрозділу, у першу чергу з питань охорони праці, сучасних технологій, передових методів організації праці, досвіду роботи кращих вітчизняних та зарубіжних бібліотек тощо.

Довгострокове підвищення кваліфікації здійснюється шляхом формального навчання на договірних умовах у вищих навчальних закладах, вищих навчальних закладах післядипломної освіти. Навчальні плани та програми довгострокового підвищення кваліфікації розробляються та затверджуються вищими навчальними закладами та вищими навчальними закладами післядипломної освіти за погодженням з відповідними об'єднаннями організацій роботодавців.

Тривалість довгострокового підвищення кваліфікації встановлюється від 72 до 500 годин.

Короткострокове підвищення кваліфікації бібліотечних працівників здійснюється з метою поглибленого вивчення ними певного напряму діяльності, зокрема в разі значних змін у нормативно-правовій базі, з питань економіки, ділового мовлення тощо.

Тривалість короткострокового підвищення кваліфікації установлюється роботодавцем залежно від мети та змісту навчальної програми, але не більше 72 годин.

Навчально-програмна документація для короткострокового підвищення кваліфікації розробляється та затверджується роботодавцем.

У разі організації навчання на договірних умовах програма затверджується навчальним закладом, який здійснює навчальний процес, та погоджується із замовником.

Основними документами з планування навчального процесу при підвищенні кваліфікації є: навчальний план; навчальні програми; розклад занять.

Основним документом обліку навчальної роботи при підвищенні кваліфікації є журнал теоретичного навчання.

Закон України «Про професійний розвиток працівників»

Постанова Кабінету міністрів України від 12.11.1997 № 1260 «Про документи про освіту та вчені звання»

Спільний наказ Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства освіти і науки України від 26.03.2001 № 127/151 «Про затвердження Положення про професійне навчання працівників на виробництві»